Африканська чума свиней: діагностика

Африканська чума свиней: Діагностика

 

Африканська чума свиней (АЧС) – це висококонтагіозне вірусне захворювання свиней, яке проявляється лихоманкою, синюшністю (ціанозом) шкіри і поширеними крововиливами (геморагіями) внутрішніх органів. Хвороба належить до списку А згідно з Міжнародною класифікацією заразних захворювань тварин. Для людини африканська чума свиней безпечна, проте це захворювання призводить до суттєвих економічних втрат галузі тваринництва. Захворювання викликається ДНК-вмісним вірусом, , і належить до сімейства асфівірусів (Asfivirus). Вірус є єдиним представником сімейства Asfarviridae і роду Asfivirus.

Залежно від кількості вірусу, яка потрапила в організм, і стану тварини, інкубаційний період захворювання складає від 2 до 6 діб.

Перебіг хвороби ділять на:

  • блискавичний;
  • гострий;
  • підгострий;
  • рідше хронічний.

При блискавичному перебігу свинячої чуми тварини гинуть без будь-яких ознак. При гострому у них підвищується температура тіла до 40,5-42,0°C, спостерігається задуха, кашель, з’являються напади блювоти й параліч задніх кінцівок. Спостерігаються серозні або слизисто-гнійні виділення з носа та очей, іноді кров’яний пронос, частіше запор. У крові спостерігається лейкопенія (кількість лейкоцитів знижується до 50-60%). Хворі тварини в основному лежать, зарившись в підстилку, мляво підіймаються і пересуваються, а також швидко втомлюються. Можуть з’являтися гнійники, струпи й виразки. Смертність, в залежності від перебігу, може складати від 50% до 100%. Тварини, які перехворіли та вижили, залишаються довічними вірусоносіями.

Африканська чума свиней поширена в Азії, Європі та Африці. Епідеміологія захворювання складна і залежить від особливостей навколишнього середовища, використовуваної системи тваринництва, наявності переносників вірусу (кліщі роду Ornithodoros), контактів з дикими свинями.

кліщ роду Ornithodoros - переносник африканської чуми свинейкліщ роду Ornithodoros – переносник африканської чуми свиней

 

Виділяють такі шляхи передачі вірусу:

  • при контакті з інфікованими домашніми або дикими тваринами;
  • при контакті з інфікованим матеріалом (харчові відходи, корм, сміття);
  • при контакті з біологічними переносниками вірусу (кліщі).

Ознаки чуми у свиней

Вірус може бути виявлений у хворих тварин в крові, мигдалинах, лімфатичних вузлах, селезінці і печінці. Оскільки африканська чума у свиней далеко не завжди проявляється повним набором клінічних ознак, постановка діагнозу на ранніх стадіях при ураженні невеликої кількості тварин може бути ускладнена.

симптомы перебігу АЧС

Симптоми АЧС дуже схожі з симптомами цілого ряду інших захворювань свиней, зокрема з класичною чумою свиней (КЧС), репродуктивно респіраторним синдромом свиней, синдромом дерматиту і нефропатії, бешиховим запаленням. Симптоми африканської чуми свиней можуть бути прийняті за симптоми інших захворювань і станів.

Подібно АЧС, ці захворювання мають різні клінічні прояви й форми. КЧС в гострій формі має клінічні ознаки та посмертні ураження, практично ідентичні гострій АЧС, а також характеризується такою ж високою летальністю.

Клінічні ознаки класичної чуми свиней включають:

  • високу температуру;
  • відсутність апетиту;
  • депресію;
  • крововиливи (в шкіру, нирки, мигдалини й жовчний міхур);
  • кон’юнктивіт;
  • респіраторні ознаки;
  • слабкість і смерть протягом 2-10 днів.

Єдиний спосіб надійно розрізнити два захворювання – лабораторне тестування. До тих пір, поки діагноз остаточно не буде підтверджений, проведення вакцинації не рекомендується.


Діагностичний набір «Biocore® ВАЧС» для виявлення ДНК вірусу африканської чуми свиней методом ПЛР у реальному часі

 

Зараз для підтвердження інфікування тварин вірусом африканської чуми свиней (ВАЧС) широко використовується метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Генетичним матеріалом для ідентифікації вірусу АЧС можуть слугувати органи й кров хворої тварини. Метод ПЛР дозволяє встановити факт інфікування хворої тварини вірусом АЧС протягом декількох годин.

Крім ДНК-аналізу для тестування тварин на ВАЧС, використовуються імунологічні методи аналізу, такі як імуноферментний аналіз (ІФА англ. enzyme-linked immunosorbent assay, ELISA) і імунопероксидазний моношаровий аналіз (ІПМА, англ. immunoperoxidase monolayer assay, IPMA). Перевагою цього виду аналізу є відносна дешевизна, можливість тестування досить великої кількості зразків, час аналізу протягом 1-2 днів. Основний недолік методу – пізнє виявлення вірусу, оскільки антитіла з’являються в організмі інфікованої тварини тільки через тиждень після проникнення вірусу.