Африканська чума свиней (АЧС) – це висококонтагіозне вірусне захворювання свиней, яке проявляється лихоманкою, синюшністю (ціанозом) шкіри і поширеними крововиливами (геморагіями) внутрішніх органів. Хвороба належить до списку А згідно з Міжнародною класифікацією заразних захворювань тварин. Для людини африканська чума свиней безпечна, проте це захворювання призводить до суттєвих економічних втрат галузі тваринництва. Захворювання викликається ДНК-вмісним вірусом, , і належить до сімейства асфівірусів (Asfivirus). Вірус є єдиним представником сімейства Asfarviridae і роду Asfivirus.
Залежно від кількості вірусу, яка потрапила в організм, і стану тварини, інкубаційний період захворювання складає від 2 до 6 діб.
Перебіг хвороби ділять на:
- блискавичний;
- гострий;
- підгострий;
- рідше хронічний.
При блискавичному перебігу свинячої чуми тварини гинуть без будь-яких ознак. При гострому у них підвищується температура тіла до 40,5-42,0°C, спостерігається задуха, кашель, з’являються напади блювоти й параліч задніх кінцівок. Спостерігаються серозні або слизисто-гнійні виділення з носа та очей, іноді кров’яний пронос, частіше запор. У крові спостерігається лейкопенія (кількість лейкоцитів знижується до 50-60%). Хворі тварини в основному лежать, зарившись в підстилку, мляво підіймаються і пересуваються, а також швидко втомлюються. Можуть з’являтися гнійники, струпи й виразки. Смертність, в залежності від перебігу, може складати від 50% до 100%. Тварини, які перехворіли та вижили, залишаються довічними вірусоносіями.
Африканська чума свиней поширена в Азії, Європі та Африці. Епідеміологія захворювання складна і залежить від особливостей навколишнього середовища, використовуваної системи тваринництва, наявності переносників вірусу (кліщі роду Ornithodoros), контактів з дикими свинями.
Виділяють такі шляхи передачі вірусу:
- при контакті з інфікованими домашніми або дикими тваринами;
- при контакті з інфікованим матеріалом (харчові відходи, корм, сміття);
- при контакті з біологічними переносниками вірусу (кліщі).
Ознаки чуми у свиней
Вірус може бути виявлений у хворих тварин в крові, мигдалинах, лімфатичних вузлах, селезінці і печінці. Оскільки африканська чума у свиней далеко не завжди проявляється повним набором клінічних ознак, постановка діагнозу на ранніх стадіях при ураженні невеликої кількості тварин може бути ускладнена.
Симптоми АЧС дуже схожі з симптомами цілого ряду інших захворювань свиней, зокрема з класичною чумою свиней (КЧС), репродуктивно респіраторним синдромом свиней, синдромом дерматиту і нефропатії, бешиховим запаленням. Симптоми африканської чуми свиней можуть бути прийняті за симптоми інших захворювань і станів.
Подібно АЧС, ці захворювання мають різні клінічні прояви й форми. Класична чума свиней в гострій формі має клінічні ознаки та посмертні ураження, практично ідентичні гострій АЧС, а також характеризується такою ж високою летальністю.
Клінічні ознаки класичної чуми свиней включають:
- високу температуру;
- відсутність апетиту;
- депресію;
- крововиливи (в шкіру, нирки, мигдалини й жовчний міхур);
- кон’юнктивіт;
- респіраторні ознаки;
- слабкість і смерть протягом 2-10 днів.
І хоча африканська та класична чума свиней мають багато спільних ознак, та все ж це дві різні хвороби. АЧС поширюється повільніше ніж КЧС: можуть минути місяці, доки все стадо буде зараженим.
Також між класичною чумою свиней та африканською існують імунобіологічні відмінності. Саме тому єдиним способом надійно розрізнити два захворювання є лабораторне тестування. До тих пір, поки діагноз остаточно не буде підтверджений, проведення вакцинації не рекомендується.
Зараз для підтвердження інфікування тварин вірусом африканської чуми свиней (ВАЧС) широко використовується метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Генетичним матеріалом для ідентифікації вірусу АЧС можуть слугувати органи й кров хворої тварини. Метод ПЛР дозволяє встановити факт інфікування хворої тварини вірусом АЧС протягом декількох годин.
Крім ДНК-аналізу для тестування тварин на ВАЧС, використовуються імунологічні методи аналізу, такі як імуноферментний аналіз (ІФА англ. enzyme-linked immunosorbent assay, ELISA) і імунопероксидазний моношаровий аналіз (ІПМА, англ. immunoperoxidase monolayer assay, IPMA). Перевагою цього виду аналізу є відносна дешевизна, можливість тестування досить великої кількості зразків, час аналізу протягом 1-2 днів. Основний недолік методу – пізнє виявлення вірусу, оскільки антитіла з’являються в організмі інфікованої тварини тільки через тиждень після проникнення вірусу.
Профілактика та способи уникнення АЧС
Африканська чума не є небезпечною для людей, але становить надзвичайну загрозу для тварин та завдає значних економічних втрат суспільству. Особам, що займаються господарством, слід бути уважними та знати хоча б базові правила поведінки, що допоможуть запобігти хворобі, а якщо зараження все-таки трапилося, то максимально швидко зупинити його розповсюдження.
Загальні рекомендації:
- Тварину, що захворіла або померла негайно відділяють від стада. Збудник хвороби залишається в тілі померлої тварини і навіть холод не завадить його розповсюдженню, а лише законсервує вірус.
- Годувати тварин слід продуктами, що пройшли термічну обробку, а напувати водою з водойм, до яких не мають доступу дикі свині.
- Утримувати свиней потрібно в надійно зачинених приміщеннях, аби уникнути контакту з дикими тваринами.
- Не варто купувати тварин без відповідних ветеринарних документів.
Передавати вірус може й сама людина, що контактувала з хворою твариною. Вірус зберігається на одязі, взутті, в транспортних засобах і навіть в харчових відходах.
Щоб оволодіти більшою інформацією про АЧС радимо ознайомитися з Інструкцією з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней.