Що являє собою вірус папіломи людини?
Папіломавіруси досить поширені. Це епітеліотропні ДНК-вмісні віруси, що вражають шкіру, слизову оболонку статевих органів і ротову порожнину. Це єдина група вірусів, які індукують утворення пухлин в природних умовах. На даний момент виявлено близько 200 типів вірусів папіломи людини (ВПЛ). Відмінність кожного типу від найближчого родинного штаму становить понад 10%. За ступенем онкогенного потенціалу папіломавіруси діляться на віруси з високим, середнім або низьким онкогенним ризиком. Найпоширенішими є такі типи ВПЛ: 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 52, 58, 59, 67. Перераховані штами характеризуються онкогенним ризиком високого ступеня.
Як передається папіломавірус?
ВПЛ має особливість не проникати в кров людини, в результаті чого внутрішні інфекційні процеси можуть протікати без запалень. Існують три основні способи передачі ВПЛ інфекції: побутовий, статевий, від матері до дитини. Мікротравми та наявність запалень на шкірі або слизовій оболонці збільшують ймовірність інфікування. Це персистентний вірус і характеризується інкубаційним періодом до декількох років. Слід зазначити, що причиною зараження може служити як один, так і кілька видів вірусу папіломи людини. Одна людина може бути носієм одразу декількох типів ВПЛ.
Дуже часто інфекція зникає сама (протягом року або двох років). Це можливо в тому випадку, коли людина має міцний противірусний імунітет. Статистика ВОЗ показує: інфіковані вірусом папіломи людини становлять 50-80% від усього населення, але тільки у 10% інфікованих осіб захворювання проявляється клінічними симптомами.
Клінічні симптоми ВПЛ
Основним клінічним проявом ВПЛ є новоутворення, що виникають найчастіше в області проникнення інфекції. Новоутворення можуть бути злоякісними або доброякісними. Вірус папіломи людини провокує появу «звичайних» бородавок, кондилом статевих органів, папул, кондиломи Бушко-Левенштайна, плям. Папіломавірусна інфекція має три форми: латентна, клінічна та субклінічна. Найчастіше зараження відбувається у молодих людей, що часто змінюють статевих партнерів.
Діагностика: аналіз ВПЛ і ВПЛ тест
Є кілька способів аналізу ВПЛ, в залежності від форми перебігу інфекції. Захворювання, що протікає латентно, діагностують молекулярно-біологічними методами. При субклінічній формі інфекції використовують кольпоскопічні, цитологічні, морфологічні та молекулярно-біологічні дослідження.
Підступність інфекції в тому, що вона провокує зміни в організмі, які можуть призвести до раку. При цьому визначити наявність зараження неможливо на звичайному огляді у лікаря. Саме тому призначаються відповідні ВПЛ тести і пацієнти здають аналізи на вірус папіломи людини. Пройдений тест на ВПЛ допомагає лікарям вчасно звернути увагу на проблему: передбачити можливість розвитку раку або виявити його на ранній стадії. Після ВПЛ тесту найчастіше призначаються додаткові обстеження, пов’язані зі специфікою захворювання конкретного пацієнта. Здати аналіз на ВПЛ зараз можливо в різних спеціалізованих лабораторіях.
Метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) вважається одним з найнадійніших способів визначення папіломавірусів (навіть в прихованій формі). При цьому існує можливість здійснити генотипування: визначити конкретні, присутні у пацієнта, штами вірусу. Негативний результат говорить про відсутність штамів в організмі людини, позитивний же навпаки підтверджує наявність інфекції.
Підготовка до тесту ВПЛ
Для ПЛР дослідження використовують урогенітальний мазок, біоптат або сечу.
Якщо матеріалом дослідження служить урогенітальний мазок, то в такому випадку чоловікам варто кілька годин утриматися від сечовипускання безпосередньо перед ВПЛ-аналізом. Особливість ВПЛ діагностики у жінок полягає в тому, що жінкам мазок здавати не можна в період менструації.
З іншими матеріалами для ВПЛ-діагностики особливої підготовки для проходження тесту на папіломавірус не потрібно.