Що таке цитомегаловірус і як проводять діагностику
Цитомегаловірус (ЦМВ) — це один із найпоширеніших вірусів, який вражає людей у будь-якому віці. Після зараження вірус залишається в латентному стані й перебуває в клітинах, не викликаючи помітних ушкоджень або захворювань. За даними ВООЗ, понад половина дорослих людей у світі мають антитіла до ЦМВ.
ЦМВ може періодично реактивуватися. Реактивація CMV-інфекції рідко викликає захворювання, за винятком випадків, коли імунна система людини пригнічена внаслідок прийому ліків або захворювання. У більшості випадків інфекція все ж протікає безсимптомно, але іноді може становити серйозну загрозу здоров’ю.
Як відбувається зараження
Заразитися цитомегаловірусом можна декількома шляхами
- Контактний шлях — через слину, кров, грудне молоко.
- Побутовий шлях — спільний посуд, предмети особистої гігієни.
- Статевий шлях — під час незахищених контактів.
- Вертикальний шлях — від матері до дитини під час вагітності або пологів.
Оскільки цитомегаловірус є дуже поширеним, то ризик зараження ЦМВ присутній для кожного, але найбільше він, звісно, стосується людей з ослабленим імунітетом.
Симптоми зараження
Слід зазначити, що більшість людей, інфікованих ЦМВ, не мають жодних ознак або симптомів і не знають про те, що вони інфіковані.
У дорослих з нормальним імунітетом симптоми часто нагадують застуду — слабкість, температура, збільшення лімфовузлів. Іноді ЦМВ може викликати мононуклеоз або гепатит (проблеми з печінкою).
У людей з ослабленим імунітетом можуть виникнути більш серйозні симптоми, що вражають очі, легені, печінку, стравохід, шлунок і кишечник.
У дітей цитомегаловірус може спричинити висипи, жовтяницю, затримку розвитку (при вродженій інфекції). У немовлят, які народилися з ЦМВ, можуть бути проблеми з мозком, печінкою, селезінкою, легенями та ростом. Найпоширенішою довгостроковою проблемою зі здоров’ям у немовлят, які народилися з ЦМВ-інфекцією, є втрата слуху. Це може бути виявлено відразу після народження або розвинутися пізніше в дитинстві.
У Сполучених Штатах майже кожна третя дитина до п’яти років інфікується ЦМВ. Більше половини дорослих до 40 років інфікуються ЦМВ, причому у більшості з них не спостерігається жодних ознак або симптомів.
Основні методи діагностики цитомегаловіруса
Оскільки цитомегаловірус відноситься до герпесвірусів і у більшості людей інфекція вже є протягом життя, тому важливо розрізняти чи це первинна інфекція, чи реактивація латентної чи персистенція.
Лікарі можуть призначити аналіз крові для виявлення інфекції ЦМВ у дорослих, які мають симптоми. Однак кров не є найкращою рідиною для тестування новонароджених з підозрою на інфекцію ЦМВ. Для новонароджених краще проводити аналіз слини або сечі. Ці аналізи необхідно проводити протягом 2–3 тижнів після народження, щоб підтвердити, чи має дитина вроджену інфекцію ЦМВ.
Найчастіше в клінічній практиці використовують серологічні дослідження ( IgG/IgM антитіла) + ПЛР тестування, бо це найінформативніші й доступні методи.
Серологічні методи (антитіла у крові)
- IgM ЦМВ – з’являються при первинній інфекції або реактивації, але можуть давати хибнопозитивні результати.
- IgG ЦМВ – свідчать про факт інфікування та пененесене у минулому зараження.
- Авідність IgG – визначає «давність» інфекції: низька авідність → недавнє зараження; висока → давнє інфікування.
Молекулярні методи
ПЛР аналіз на ЦМВ визначає ДНК вірусу у крові, сечі, слині, лікворі, амніотичній рідині. Цей метод ефективний для:
- діагностики вродженої інфекції у новонароджених;
- моніторингу пацієнтів з імунодефіцитом (ВІЛ, трансплантація);
- підтвердження активної інфекції.
Кількісна ПЛР (вірусне навантаження) – показує, наскільки активно розмножується вірус. Даний аналіз буде критично важливим для тих пацієнтів, що мали досвід трансплантації: рівень вірусного навантаження визначає потребу у противірусній терапії.
Компанія Біокор розробила набір Biocore® CMV для виявлення кількісної РНК/ДНК цитомегаловірусу. Ознайомитися з набором можна за посиланням.
Метод | Що визначає | Де застосовується | Переваги | Недоліки |
IgM (серологія) | Наявність гострої або реактивованої інфекції | Дорослі, вагітні | Швидкий, доступний | Часто хибнопозитивні, не завжди відрізняє реактивацію від первинної інфекції |
IgG (серологія) | Факт інфікування (імунна пам’ять) | Масовий скринінг, вагітні | Простий, дешевий | Не відрізняє давню від нової інфекції |
Серологія у динаміці (авідність IgG) | Давність зараження | Вагітні (оцінка ризиків для плоду) | Висока специфічність, допомагає інтерпретувати IgM | Доступний не у всіх лабораторіях |
ПЛР (якісна) | ДНК ЦМВ (наявність вірусу) | Діти, вагітні, імунодефіцитні пацієнти | Висока чутливість, швидкий результат | Потребує спеціального обладнання, не показує ступінь активності |
ПЛР (кількісна) | Кількість копій ДНК ЦМВ | Моніторинг після трансплантації, у ВІЛ-пацієнтів | Дозволяє контролювати терапію, визначати ризик | Вища вартість, потребує регулярного контролю |
Імуногістохімія | Антигени вірусу в тканинах | Біопсії, патоморфологія | Пряме підтвердження ураження тканин | Інвазивний, потрібні зразки тканин |
Культуральний метод | Живий вірус | Наукові дослідження, рідко – клініка | Дуже точний | Дуже тривалий (до кількох тижнів), тому не рутинний |
Таблиця 1. Методи визначення ЦМВ.
Чому ЦМВ важливий для здоров’я
Вірус може активуватися й викликати серйозні ускладнення такі, як пневмонія, гепатити, енцефаліт. Тому розуміння, чи маєте ви антитіла в організмі або на якому етапі знаходиться хвороба, є дуже важливим.
Це стосується не лише людей з ослабленим імунітетом, а й вагітних, адже існує ризик передачі інфекції плоду, що може призвести до вродженої інфекції, глухоти, порушення зору, відставання у розвитку. Згідно деякий наукових досліджень, 80% жінок в дітородному періоді уже були інфіковані. Визначити наявність вірусу в організмі допоможе аналіз на ЦМВ.
Норми та показники аналізів на ЦМВ: що вважати безпечним
Важливо: інтерпретувати результати та ставити діагноз може лише лікар, але ми зібрали загальнодоступну інформацію стосовно показників аналізів та їх норм.
Показники | Значення |
IgM – негативний, IgG – негативний | Інфекції немає | Людина не зустрічалася з ЦМВ, ризик зараження високий |
IgM – позитивний, IgG – негативний | Первинне зараження | Найнебезпечніше для вагітних |
IgM – позитивний, IgG – позитивний | Активна інфекція | Вимагає контролю та консультації лікаря |
IgM – негативний, IgG – позитивний | Імунітет після контакту | Зазвичай безпечно, але можливі реактивації |
Таблиця 2: Показники IgG/IgM і їх значення.
Як знизити ризик інфікування та контролювати ЦМВ
Профілактика ЦМВ також є важливою. Щоб знизити ризик інфікування достатньо дотримуватися простих правил.
Гігієна та профілактичні заходи:
- Мийте руки після контакту з дітьми, іграшками, підгузками.
- Не користуйтеся чужим посудом та засобами гігієни.
- Використовуйте презервативи при статевих контактах.
- Уникайте поцілунків з маленькими дітьми в губи.
Підтримка імунітету
- Збалансоване харчування.
- Достатній сон і фізична активність.
- Відмова від шкідливих звичок.
Контроль під час вагітності
- Регулярно проходити аналізи на IgG та IgM.
- При підозрі на первинне зараження — консультація інфекціоніста.
- Додаткові обстеження плоду (УЗД, амніоцентез).
- Виконання профілактичних рекомендацій.
- За призначенням лікаря може застосовуватися профілактика ЦМВ у вигляді профілактичної медикаментозної терапії, що включає прийом противовірусних препаратів.
Лікування ЦМВ
Лікування цитомегаловірусної інфекції – це індивідуальний підхід, оскільки все залежить від стадії зараження, самопочуття пацієнта та інших особливостей. Так як у більшості випадків інфекція протікає безсимптомно, то хвороба проходить непомітно та без лікування. У випадках активної інфекції та яскраво виражених симптомах лікарі можуть назначати відповідні противовірусні препарати.
Висновки
Цитомегаловірус — це поширений вірус, який не завжди становить загрозу. Але він може нести небезпеку для вагітних, дітей та людей з ослабленим імунітетом. Вчасна діагностика, профілактика та підтримка імунітету — найкращий спосіб контролю інфекції.
Джерела літератури
- Centers for Disease Control and Prevention. Clinical Overview of CMV and Congenital CMV Infection. — CDC.gov, 2024
- Centers for Disease Control and Prevention. About Cytomegalovirus (CMV). — CDC.gov, 2024
- МСД Портал для лікарів. Цитомегаловірус [інтернет-ресурс]. — Київ: MSD Україна, 2023.