Цитомегаловірус (ЦМВ): що потрібно знати та як контролювати інфекцію

Що таке цитомегаловірус і як проводять діагностику

Цитомегаловірус (ЦМВ) — це один із найпоширеніших вірусів, який вражає людей у будь-якому віці. Після зараження вірус залишається в латентному стані й перебуває в клітинах, не викликаючи помітних ушкоджень або захворювань.  За даними ВООЗ, понад половина дорослих людей у світі мають антитіла до ЦМВ.  

ЦМВ може періодично реактивуватися. Реактивація CMV-інфекції рідко викликає захворювання, за винятком випадків, коли імунна система людини пригнічена внаслідок прийому ліків або захворювання. У більшості випадків інфекція все ж протікає безсимптомно, але іноді може становити серйозну загрозу здоров’ю. 

Як відбувається зараження

Заразитися цитомегаловірусом можна декількома шляхами

  • Контактний шлях — через слину, кров, грудне молоко.
  • Побутовий шлях — спільний посуд, предмети особистої гігієни.
  • Статевий шлях — під час незахищених контактів.
  • Вертикальний шлях — від матері до дитини під час вагітності або пологів.

Оскільки цитомегаловірус є дуже поширеним, то ризик зараження ЦМВ присутній для кожного, але найбільше він, звісно, стосується людей з ослабленим імунітетом.


Симптоми зараження 

Слід зазначити, що більшість людей, інфікованих ЦМВ, не мають жодних ознак або симптомів і не знають про те, що вони інфіковані.

У дорослих з нормальним імунітетом симптоми часто нагадують застуду — слабкість, температура, збільшення лімфовузлів. Іноді ЦМВ може викликати мононуклеоз або гепатит (проблеми з печінкою).

У людей з ослабленим імунітетом можуть виникнути більш серйозні симптоми, що вражають очі, легені, печінку, стравохід, шлунок і кишечник.

У дітей цитомегаловірус може спричинити висипи, жовтяницю, затримку розвитку (при вродженій інфекції). У немовлят, які народилися з ЦМВ, можуть бути проблеми з мозком, печінкою, селезінкою, легенями та ростом. Найпоширенішою довгостроковою проблемою зі здоров’ям у немовлят, які народилися з ЦМВ-інфекцією, є втрата слуху. Це може бути виявлено відразу після народження або розвинутися пізніше в дитинстві.

У Сполучених Штатах майже кожна третя дитина до п’яти років інфікується ЦМВ. Більше половини дорослих до 40 років інфікуються ЦМВ, причому у більшості з них не спостерігається жодних ознак або симптомів.

Основні методи діагностики цитомегаловіруса

Оскільки цитомегаловірус відноситься до герпесвірусів і у більшості людей інфекція вже є протягом життя, тому важливо розрізняти чи це первинна інфекція, чи реактивація латентної чи персистенція.

Лікарі можуть призначити аналіз крові для виявлення інфекції ЦМВ у дорослих, які мають симптоми. Однак кров не є найкращою рідиною для тестування новонароджених з підозрою на інфекцію ЦМВ. Для новонароджених краще проводити аналіз слини або сечі. Ці аналізи необхідно проводити протягом 2–3 тижнів після народження, щоб підтвердити, чи має дитина вроджену інфекцію ЦМВ.

Найчастіше в клінічній практиці використовують серологічні дослідження ( IgG/IgM антитіла)  + ПЛР тестування, бо це найінформативніші й доступні методи.

Серологічні методи (антитіла у крові)

  • IgM  ЦМВ – з’являються при первинній інфекції або реактивації, але можуть давати хибнопозитивні результати.
  • IgG  ЦМВ – свідчать про факт інфікування та пененесене у минулому зараження.
  • Авідність IgG – визначає «давність» інфекції: низька авідність → недавнє зараження; висока → давнє інфікування.
     

Молекулярні методи

ПЛР аналіз на ЦМВ  визначає ДНК вірусу у крові, сечі, слині, лікворі, амніотичній рідині. Цей метод ефективний для:

  • діагностики вродженої інфекції у новонароджених;
  • моніторингу пацієнтів з імунодефіцитом (ВІЛ, трансплантація);
  • підтвердження активної інфекції.

Кількісна ПЛР (вірусне навантаження) – показує, наскільки активно розмножується вірус.  Даний аналіз буде критично важливим для тих пацієнтів, що мали досвід  трансплантації: рівень вірусного навантаження визначає потребу у противірусній терапії.

Компанія Біокор розробила набір Biocore® CMV для виявлення кількісної РНК/ДНК цитомегаловірусу. Ознайомитися з набором можна за посиланням. 

Метод Що визначає Де застосовується Переваги Недоліки
IgM (серологія) Наявність гострої або реактивованої інфекції Дорослі, вагітні Швидкий, доступний Часто хибнопозитивні, не завжди відрізняє реактивацію від первинної інфекції
IgG (серологія) Факт інфікування (імунна пам’ять) Масовий скринінг, вагітні Простий, дешевий Не відрізняє давню від нової інфекції
Серологія у динаміці (авідність IgG) Давність зараження Вагітні (оцінка ризиків для плоду) Висока специфічність, допомагає інтерпретувати IgM Доступний не у всіх лабораторіях
ПЛР (якісна) ДНК ЦМВ (наявність вірусу) Діти, вагітні, імунодефіцитні пацієнти Висока чутливість, швидкий результат Потребує спеціального обладнання, не показує ступінь активності
ПЛР (кількісна) Кількість копій ДНК ЦМВ Моніторинг після трансплантації, у ВІЛ-пацієнтів Дозволяє контролювати терапію, визначати ризик Вища вартість, потребує регулярного контролю
Імуногістохімія Антигени вірусу в тканинах Біопсії, патоморфологія Пряме підтвердження ураження тканин Інвазивний, потрібні зразки тканин
Культуральний метод Живий вірус Наукові дослідження, рідко – клініка Дуже точний  Дуже тривалий (до кількох тижнів), тому не рутинний

                                                      Таблиця 1. Методи визначення ЦМВ.

Чому ЦМВ важливий для здоров’я

Вірус може активуватися й викликати серйозні ускладнення такі, як пневмонія, гепатити,  енцефаліт. Тому розуміння, чи маєте ви антитіла в організмі або на якому етапі знаходиться хвороба, є дуже важливим.

Це стосується не лише людей з ослабленим імунітетом, а й вагітних, адже існує ризик передачі інфекції плоду, що може призвести до вродженої інфекції, глухоти, порушення зору, відставання у розвитку. Згідно деякий наукових досліджень,  80% жінок в дітородному періоді уже були інфіковані. Визначити наявність вірусу в організмі допоможе аналіз на ЦМВ.

Норми та показники аналізів на ЦМВ: що вважати безпечним

Важливо: інтерпретувати результати та ставити діагноз може  лише лікар, але ми зібрали загальнодоступну інформацію стосовно показників аналізів та їх норм.

 

Показники Значення
IgM – негативний, IgG – негативний Інфекції немає | Людина не зустрічалася з ЦМВ, ризик зараження високий
IgM – позитивний, IgG – негативний Первинне зараження | Найнебезпечніше для вагітних
IgM – позитивний, IgG – позитивний  Активна інфекція | Вимагає контролю та консультації лікаря
IgM – негативний, IgG – позитивний Імунітет після контакту | Зазвичай безпечно, але можливі реактивації

                                                     Таблиця 2: Показники IgG/IgM і їх значення.

 

Як знизити ризик інфікування та контролювати ЦМВ

Профілактика ЦМВ також є важливою. Щоб знизити ризик інфікування достатньо дотримуватися простих правил.

Гігієна та профілактичні заходи:

  • Мийте руки після контакту з дітьми, іграшками, підгузками.
  • Не користуйтеся чужим посудом та засобами гігієни.
  • Використовуйте презервативи при статевих контактах.
  • Уникайте поцілунків з маленькими дітьми в губи.

Підтримка імунітету

  • Збалансоване харчування.
  • Достатній сон і фізична активність.
  • Відмова від шкідливих звичок.

Контроль під час вагітності

  • Регулярно проходити аналізи на IgG та IgM.
  • При підозрі на первинне зараження — консультація інфекціоніста.
  • Додаткові обстеження плоду (УЗД, амніоцентез).
  • Виконання профілактичних рекомендацій.
  • За призначенням лікаря може застосовуватися профілактика ЦМВ у вигляді профілактичної медикаментозної терапії, що включає прийом противовірусних препаратів.

Лікування ЦМВ 

Лікування цитомегаловірусної інфекції – це індивідуальний підхід, оскільки все залежить від стадії зараження, самопочуття пацієнта та інших особливостей. Так як у більшості випадків інфекція протікає безсимптомно, то хвороба проходить непомітно та без лікування. У випадках активної інфекції та яскраво виражених симптомах лікарі можуть назначати відповідні противовірусні препарати. 

Висновки

Цитомегаловірус — це поширений вірус, який не завжди становить загрозу. Але він може нести небезпеку для вагітних, дітей та людей з ослабленим імунітетом. Вчасна діагностика, профілактика та підтримка імунітету — найкращий спосіб контролю інфекції.

Джерела літератури

  1. Centers for Disease Control and Prevention. Clinical Overview of CMV and Congenital CMV Infection. — CDC.gov, 2024
  2. Centers for Disease Control and Prevention. About Cytomegalovirus (CMV).CDC.gov, 2024
  3. МСД Портал для лікарів. Цитомегаловірус [інтернет-ресурс]. — Київ: MSD Україна, 2023.