Група крові — класифікація крові залежно від виявлення (або, навпаки, не виявлення) у ній успадкованих антигенів того чи іншого типу. Подібними антигенами можуть бути вуглеводи, білки, гліколіпіди та глікопротеїни (залежить від використовуваної системи).

Резус-фактор — це білок, що знаходиться на поверхні еритроцитів у деяких людей. Наявність (резус-позитивний статус) або відсутність (резус-негативний статус) цього білка є індивідуальною особливістю. Позитивний резус-фактор більш поширений.

Наразі існує понад 30 систем визначення групи крові та резус-фактора. З них одні з найважливіших — системи АВ0 і Rh (RhD).

Системи визначення резус-фактора крові та групи крові

За рівнем важливості й поширеності:

Система АВ0. Враховує присутність або, навпаки, невиявлення аглютиногенів (білків еритроцитів) A, B та аглютинінів (білків плазми) α, β. Таким чином, α, β — перша група крові, А, β — друга, В, α — третя, A, B — четверта.
Система Резус (Rh). Полягає в пошуку та виявленні антигену D. Таким чином, коли антиген присутній, резус у пацієнта є позитивним (Rh+), коли він не виявлений — негативним (Rh-).
Система Kell. Показує відсутність або присутність Kell-антигену. Якщо він є, група крові Kell-позитивна, якщо відсутній — Kell-негативна.
Система фенотипування. Полягає у виявленні антиеритроцитарних антитіл й антигенів.

Система АВ0

Інші наявні системи: Lutheran, Kidd, Diego, MNSs, Dombrock тощо. Визначення основних груп за системою АВ0 відіграє ключову роль у переливанні крові. Деякі з вищевказаних систем важливіші при трансплантації.

Які бувають групи крові та резус-фактор згідно із системами АВ0 і Резус

Для позначення групи крові та резус-фактора застосовуються латинські літери А, В або цифра 0 (міжнародна назва), а також знак плюс або мінус (для позначення резус-фактора). Крім того, на приналежність до тієї чи іншої групи можуть вказувати римські цифри (I, II, III, IV).

Усього існує чотири групи крові: перша (0), друга (А), третя (В), четверта (АВ). За статистикою у більшості людей у світі перша група (0) — вона є у 33,5% населення планети. Водночас відсоток поширеності певного типу крові має свої відмінності в різних країнах. Так, наприклад, в Україні найчастіше зустрічається друга (А) — 40% населення, потім перша (0) — 37%.

Якщо говорити про найбільш рідкісні групи крові та резус-фактор, то як в Україні, так і в усьому світі найменш поширена четверта (АВ) з негативним Rh.

Методи визначення резус-фактора та групи крові

Методи аналізу можна умовно розділити на дві категорії:

Первинний аналіз на визначення групи крові та резуса моноклональними антитілами анти-А, анти-В й анти-D
Повторна діагностика перехресним методом та ізогемаглютинуючими сироватками

Визначення резус-належності та групи цоліклонами анти-А, анти-В і анти-D згідно з системами Резус та АВ0

Сучасний і найпростіший спосіб. Для дослідження береться венозна кров, цоліклони Анти-А, Анти-В та Анти-D, а також розчин натрію хлориду 0,9%. Також потрібен спеціальний планшет і стерильні палички. Група та Rh визначаються залежно від виявлення реакції склеювання й осадження (аглютинації) еритроцитів.

Визначення резус-належності та групи цоліклонами анти-А, анти-В і анти-D

Кров з’єднують з реагентом, який містить антитіла: до кожної краплі крові окремо додають цоліклони анти-А, анти-В або анти-D (останній — тест на резус-фактор).

Розшифровка отриманих даних:

Аглютинація не відбулася ні з антигеном А, ні з антигеном В — у пацієнта перша група (0)
Склеювання еритроцитів настало з антигеном А — узята кров має другу групу (А)
Аглютинація відбулася з антигеном В — третя (В)
Реакція настала з антигенами А і В — кров четвертої групи (АВ)
Склеювання еритроцитів спостерігалося з цоліклоном анти-D — позитивний резус-фактор (Rh+)
Склеювання еритроцитів з цоліклоном анти-D не відбулося — негативний резус-фактор (Rh-)

Такий метод дозволяє дати позначення групи крові та резусу за системами АВ0 і Резус.

Повторне дослідження за стандартними сироватками

Методика передбачає застосування стандартних ізогемаглютинуючих сироваток усіх чотирьох груп крові. Для першої групи застосовується безбарвна сироватка, для другої — синя, третьої — червона, четвертої — жовта.

Принцип методики полягає в пошуку антигенів А і В шляхом аглютинації.

Перехресний спосіб визначення групи крові

Виявлення антигенів А і В за допомогою стандартних ізогемаглютинуючих сироваток й антитіл α, β за допомогою стандартних еритроцитів. Аналізують реакцію за вищеописаними методиками.