Як війна в Україні вплинула на експорт-імпорт зерна у світі та чого очікувати на аграрному ринку найближчим часом – розповідаємо у нашій оглядовій статті. Зібрали думки та оцінки ТОП-експертів.

Українська земля завжди славилася родючістю та щедрістю. Вчасні та дбайливі посіви дозволяли отримувати гарний врожай, якого було вдосталь як для українців, так і для громадян інших країн. Війна, розв’язана росією, значно зменшує можливість експорту зерна, як наслідок – на світ чекає продовольча криза, а для деяких країн існує суттєва загроза голоду.

Україна – світовий експортер зерна

Кожного року USDA (Міністерство сільського господарства США) проводить аналіз сільськогосподарського ринку. За результатами 2019/2020 маркетингового року в сукупності за обсягом експорту всіх зернових культур Україна посіла друге місце, поступившись першістю США.

Сьогодні наша країна входить в ТОП-10 світових експортерів, а по окремим позиціям – в ТОП-5 та ТОП-3.

ТОП-10 експортерів зерна

Частка експорту соняшникової олії складає близько 40%, соняшникового насіння – 27%, ячменю – 5%, пшениці – 3%, рапсового насіння – 3%, кукурудзи – 2%.

ДЖЕРЕЛО: TRADE DATA MONITOR, FOOD AND AGRICULTURE ORGANIZATION OF THE UNITED NATIONS, ICU

Останніми роками експорт зернових з України значно зростав. Прослідкувати за динамікою в період з 2013 – 2021 р. можна на малюнку нижче.

Дані взяті з Мінагрополітики та відкритих джерел станом на 22.02.22

Війна, що стосується кожного

Близький Схід і Північна Африка (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина) є основними покупцями пшениці та кукурудзи, тому проблема продовольчої безпеки стосується цих країн найбільше.

Київська школи економіки провела дослідження і виявила, що понад 400 млн людей у всьому світі залежать від поставок зерна лише з України.

Єгипет: понад 32,5% громадян живуть за межею бідності, що робить недоїдання та голод у Єгипті актуальними проблемами.
Ємен: рівень недоїдання серед жінок і дітей в Ємені залишається одним з найвищих у світі. 1,2 мільйона вагітних або годуючих жінок і 2,3 мільйона дітей віком до 5 років потребують лікування від гострого недоїдання.
Індонезія: 14,3 % населення живуть за межею бідності, а 19,4 мільйона людей не можуть задовольнити свої харчові потреби.
Бангладеш: 40 мільйонів людей залишаються без продовольства, а 11 мільйонів страждають від гострого голоду.
Ефіопія: 5,9 мільйона людей мають гостру потребу в їжі.
Лівія: 83% людей живуть менше ніж на 1,25 дол. США на день, 699 тис. людей не мають продовольства.
Пакистан: 20,5% населення недоїдають, 44% дітей віком до 5 років відстають у розвитку.

Залежність від поставок українського зерна

Ще одна новина з сільськогосподарського світового ринку: на початку травня Індія відмовилася від експорту пшениці, вирішивши зосередити запаси для своїх потреб. Відтепер експорт пшениці буде дозволено лише щодо «поставок, за якими було видано безвідкличний акредитив».

Тому не важко уявити, які наслідки від війни росії з Україною матимуть інші країни. Але це не всі проблеми, що стосуються сільськогосподарської сфери.

Війна з присмаком ГМО

Видання Bloomberg заявило про необхідність для європейських фермерів шукати альтернативу та закуповувати ГМО корми для худоби у США та Південній Америці.

«Війна в Україні вже спонукає компанії шукати альтернативи соняшниковій олії, і цей зсув у торгових потоках, ймовірно, також включатиме кукурудзу, яка в основному використовується як корм для тварин. Українська не ГМ кукурудза становить близько половини імпорту ЄС. За даними Центру з безпеки харчових продуктів, 92% кукурудзи в США є ГМ, з аналогічними рівнями в Бразилії”, – пише агентство.

Тому в той час, коли весь світ намагається боротися з ГМО, війна спонукає використовувати для годівлі тварин не надто екологічні корми. В нашій країні аграрії уважно слідкують за вмістом ГМО в сільськогосподарській продукції. І ми, як свідомий український виробник, допомагаємо в цьому своєю продукцією: тест-системами ПЛР-РЧ для виявлення та ідентифікації ГМО у відповідній сировині – сої, кукурудзі, ріпаку та ін.

Продовольча безпека для України та світу

Показники врожайності України на 2021 рік становили близько 100 млн.тонн зернових, зернобобових та олійних культур. Експортний надлишок лише кукурудзи в Україні складає в цьому році близько 17 млн.тонн, але війна перешкоджає налагодженій роками логістиці, та й ворог не грішить красти зерно з окупованих складів.

Зараз українські аграрії намагаються налагодити хоча б частковий експорт через сухопутні шляхи на західних кордонах, але це лише 10-15 % спроможності, яка була до війни.

Посівна під час війни

Міністерство агрополітики та продовольства повідомило, що цього року ми відстаємо з площами посівів на 20-30% (залежно від культури). Якщо в минулому році було засіяно близько 17 га, то в цьому році прогнозована площа – 14,129 га.

Та поки ЗСУ героїчно відвойовують нашу свободу, аграрії роблять все можливе на своєму фронті, щоб засіяти вільні поля та забезпечити світ врожаєм.

Станом на 12 травня 2022 року майже 90% прогнозованих під ярі культури площ засіяно