Вірусні гепатити — хвороби, які спричинені вірусами гепатиту A, B, C, D, E і можуть призвести до пошкодження печінки. Дізнатися, який з видів гепатиту присутній в організмі, допомагає аналіз крові.
Гепатит A
Розвивається при потраплянні в організм вірусу гепатиту A (ВГА), який передається через заражену воду та харчові продукти, а також під час контакту з хворим. У країнах з високим ризиком зараження основними причинами інфікування є неналежні санітарно-гігієнічні умови, відсутність нормального водопостачання, порушення правил гігієни. У країнах з низьким ризиком інфікування вірус циркулює через харчові продукти, між особами, які вживають ін’єкційні наркотики, а також чоловіками, що вступають в статевий контакт з чоловіками.
Антитіла до гепатиту A з’являються протягом 2-3 тижнів після зараження й зберігаються 2-6 місяців. Для діагностики береться аналіз крові на анти-HAV IgM. Додатково може бути здійснене дослідження методом ЗТ-ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція зі зворотною транскрипцією) для виявлення РНК вірусу.
Майже всі пацієнти виліковуються і набувають довічний імунітет. Також від цього типу гепатиту є вакцина.
Гепатит B
Збудник — вірус гепатиту B (HBV). Захворювання може протікати в гострій або хронічній формі. В останньому випадку високий ризик раку та цирозу печінки. Приблизно 70-95% дорослих одужує від гепатиту B, але у дітей хвороба здебільшого переходить у хронічну форму.
Зараження відбувається через кров (наприклад, під час нанесення татуювань, уколів) та інші біологічні рідини (вагінальні виділення, слину, сім’яну рідину), а також від матері до дитини під час пологів і грудного вигодовування.
Основний маркер інфекційного процесу — поверхневий антиген вірусу гепатиту B (HBsAg). Його можна виявити в крові під час гострого перебігу хвороби і за наявності хронічної інфекції в активній стадії. Також найбільш вивченими є ядерний антиген HBcAg та антиген інфекційності HBeAg. Різні поєднання вищевказаних маркерів допомагають з’ясувати стадію перебігу захворювання. Крім пошуку антигенів, лабораторна діагностика передбачає проведення таких досліджень, як визначення антитіл до антигенів і кількісний та якісний аналіз HBV-ДНК.
Це захворювання вважається одним з найнебезпечніших видів вірусних гепатитів. Проте існує вакцина, яка забезпечує рівень захисту в межах 98-100%.
Гепатит C
Захворювання печінки, спричинене РНК-вірусом гепатиту C (HCV, ВГС). Протікає в гострій і хронічній формі та може тривати як кілька тижнів, так і все життя. Є однією з головних причин раку печінки, а також гепатоцелюлярної карциноми й цирозу печінки.
Основний шлях зараження — через кров (шприци, переливання, гемодіаліз, пересадка органів). У рідкісних випадках можлива передача під час пологів і статевого контакту.
Для виявлення інфекції здійснюється серологічне дослідження на специфічні маркери — антитіла до ВГС (IgM — при гострому перебігу хвороби та IgG — при хронічному та латентному). Якщо результат позитивний, для підтвердження наявності вірусу виконується ПЛР-тест. Він також необхідний, щоб визначити активність процесу реплікації. Крім того, важливо з’ясувати генотип вірусу, оскільки від цього залежить дозування препарату і тривалість терапії.
Гепатит D
Реплікація вірусу можлива лише за наявності в організмі вірусу гепатиту B. Комбінація гепатиту B і D — найважча форма хронічного гепатиту, оскільки хвороби печінки розвиваються дуже швидко. Профілактикою зараження є вакцинація проти гепатиту B.
Вище були вказані різні віруси гепатиту, види та способи передачі. У випадку з гепатитом D зараження теж відбувається при контакті з кров’ю та іншими інфікованими біологічними рідинами, а також від матері до дитини. У групі ризику пацієнти з хронічним гепатитом B і люди без імунітету до гепатиту B.
Діагноз ставиться на основі виявленої високої концентрації імуноглобулінів IgG та IgM. Для підтвердження результату й моніторингу відповіді на терапію виконується тестування на РНК вірусу, однак такі тести поки не стандартизовані. Як альтернативу можна здійснити серологічне дослідження на HBsAg.
Гепатит E
Виникає при зараженні вірусом гепатиту E (HEV). Найбільшого поширення набув у Південній і Східній Азії. Передається фекально-оральним шляхом в основному через воду. У місцях із задовільними санітарними умовами зустрічається рідко і може передаватися вертикально від вагітної жінки до дитини, через переливання крові та заражене м’ясо, яке не пройшло достатню термообробку. Зазвичай самовиліковується через кілька тижнів. Але іноді є ризик злоякісного перебігу з гострою печінковою недостатністю й летальним завершенням.
Для виявлення захворювання беруть кров на антитіла IgM, специфічні до вірусу гепатиту E. Цього аналізу достатньо для місцевості з високим рівнем поширення хвороби. Якщо діагностика проводиться в районі з невеликим поширенням вірусу й при підозрі наявності інфекції в хронічній формі, використовується метод ЗТ-ПЛР.
Тести на гепатит від Біокор Текнолоджі
Експрес-тести
Поділяються на два види залежно від того, що береться на дослідження — кров чи слина. У першому випадку тест-набір складається з просоченої реагентом смужки, хімічної речовини для розведення крові та скарифікатора для проколу шкіри. У другому випадку слина та рідина біля ясен збирається спеціальним апаратом у пробірку. Результат зчитується через 15-20 хвилин.
Точність кожного тесту становить приблизно 99%. Але практично неможливо самостійно визначити, на який із гепатитів, види й опис яких були зазначені в статті вище, варто перевірятися. Експрес-тестування може застосовуватись у разі контакту з інфікованою особою та для профілактики. В інших випадках рекомендується звертатися до лікаря для проведення лабораторної діагностики.