Вірусний гепатит A – це гостре інфекційне захворювання печінки, спричинене вірусом гепатиту А. Вірус передаєтся через інфіковану їжу та воду. Щорічно інфікуються близько 10 мільйонів людей. Гепатит A не має хронічної стадії розвитку та характеризується високою патогенністю для людини. Для виникнення захворювання достатньо всього одного віріону. Вірус виділяється у великій кількості за 12—14 днів до появи жовтухи і протягом 3 тижнів жовтушного періоду. Попередити захворювання можна вакцинуванням.

Морфологія вірусу гепатиту А

Вірус гепатиту A (ВГА) ( Hepatovirus A, HAV) — вид вірусів роду гепатовірусів родини пікорнавірусів. ВГА – дрібний і найпростіше організований вірус сферичної форми, діаметром 20-30 нм, складається із однонитчатої лінійної плюс-ниткової РНК і капсиду. Капсид має 60 білкових субодиниць, вкладених кубічно. Не має зовнішньої суперкапсидної оболонки. Без вуглеводів і ліпідів. В 2015 году було встановлено його тваринне походження: виник близько 25 млн. років тому.

Історія вірусу гепатиту А

Жовтяниця була відомою у стародавній Греції і Римі. Базова наука про віруси і клінічні наукові дослідження пов’язаних з ними захворювань стрімко прогресували в 20му столітті. Нобелівський лауреат Петер Медавар лаконічно та влучно визначив вірус як “шматок поганих новин,загорнутих у протеїн”. McDonald у 1908 першим визначив вірус як етіологічний агент гепатиту A.

Гепатит А. Етілогія та епідеміологія

У 1931 вчені дійшли висновку що дане захворювання спричинює “ультра-мікроскопічний вірус що є патогенним тільки для людини”. H. C. Brown, один із авторів праці 1931року, описував хворобу характеристиками спорадичного випадку епідемічної жовтяниці. Він захворів через 5 тижнів після роботи із сироватками епідемічної жовтяниці. Часові рамки його симптомів відповідали відомому на сьогодні інкубаційному періоду гепатиту A і є можливим першим документуванням вірусемічної сироваткової передачі епідемічного гепатиту.

Випадки ВГА реєструють у всьому світі. Найвищий рівень серопозитивності (тобто найвищий рівень ідентифікації антитіл до HAV — anti-HAV) відзначають серед дорослого населення Африки, Азії та Південної Америки, зазвичай перебіг інфекції безсимптомний. Найважливішими факторами, які призводять до високого рівня захворюваності, є погані санітарні умови та відсутність надійних чистих ресурсів води. Описана у 1988 р. у Шанхаї масштабна епідемія ВГА була пов’зана зі вживанням населення молюсків та охопила близько 300 тис. осіб. Чим старшими були пацієнти з ВГА, тим частіше реєстрували випадки смерті від фульмінантного (блискавичного) гепатиту.

Детектування та діагностика гепатиту А

HAV було вперше візуалізовано в кінці 1970х після агрегації фекального матеріалу з сироваткою що містила гомологічні антитіла. Техніку імунної електронної мікроскопії випорожнень тоді використали для аналізу на специфічні анти-HAV антитіла у реконвалесцентній фазі сироватки. RT-PCR ампліфікацію було використано 1994-1995 для ідентифікації специфічних вірусних штамів, задіяних у парентеральній передачі вірусу. Техніку гібридизації in situ було використано в 1994 для локалізації HAV послідовностей у біопсіях печінки людини. Використовуючи макрофаг-специфічний маркер, було підтверджено наявність вірусних НК у цитоплазмі фагоцитарних клітин. Чутливість, специфічність, і позитивну прогностичну величину кількісного визначення IgM-специфічних anti-HAV було визначено у 1979.

HAV зараз може детектуватись різними імунологічними і молекулярними техніками, включаючи радіоімунологічний аналіз (RIA), DNA-RNA гібридизацію, і PCR зі зворотною транскрипцією (RT-PCR).

Лабораторна діагностика гепатиту А

Матеріал для досліджень – сироватка крові і випорожнення. Крім загального аналізу крові; протромбінового часу; біохімічного аналізу крові, включає наступні методи діагностики:

Серологічна діагностика ВГА

Проводиться методом ІФА на основі виявлення антитіл до ВГА. Виявлення імуноглобулінів М (IgM) з початку появи перших симптомів та протягом наступних 6 міс. та антитіл anti-HAV IgG невдовзі після появи anti-HAV IgM, вони зберігаються протягом багатьох років. Визначення антитіл-HAV IgM є основним тестом специфічної діагностики гепатиту А. Наявність антитіл-HAV IgG за відсутності anti-HAV IgM свідчить про перенесену інфекцію чи вакцинацію в минулому, IgG проти HAV також з’являються в крові після введення вакцини проти ВГА;

Молекулярно-генетична діагностика ВГА

Виявлення РНК HAV методом ПЛР, є золотим стандартом діагностики ВГА. Фрагментом що визначається, є консервативна ділянка геному ВГА. Якісне визначення ВГА методом ПЛР в крові дозволяє підтвердити наявність вірусу в організмі хворого і тим самим встановлює этіологію захворювання. Аналітична чутливість методу ПЛР складає не менш ніж 80 вірусних часток в 5 мкл проби з виділеною РНК, специфічність — 98%.

Диференційна діагностика гепатиту А

Патологічним станом, при якому перш за все необхідно проводити диференційну діагностику ВГА, є вірусний гепатит Е (ВГЕ). Обидва захворювання характеризуються схожою клінічною симптоматикою, однаковим механізмом передачі. Інші захворювання, при яких необхідно проводити диференційну діагностику ВГА:медикаментозний гепатит;гостра ВІЛ-інфекція; індуковані застосуванням лікарських засобів реакції гіперчутливості; синдром Бадда — Кіарі; інші вірусні гепатити; CMV. Дослідження на антитіла класу М до ВГА застосовують для диференційної діагностики за наявності клінічних ознак вірусного гепатиту, для вирішення епідеміологічних питань (обстеження контактних пацієнтів).

Читайте також Різновиди гепатів

Маркери гепатиту А

Маркери реплікації вірусу – антитіла (IgM і IgG) до антигенів ВГА і вірусна РНК.

Аnti-HAV IgM є маркером гострої фази захворювання.
Аnti-HAV IgG є маркером перенесеного гострого гепатиту А або поствакцинного імунітету.
РНК ВГА є першим діагностичним маркером гострого гепатиту А. Його виявлення є найінформативнішим для виявлення інфікованих серед контактних осіб.

Гепатит А є серйозним та розповсюдженим захворюванням. Компанія Біокор Текнолоджі пропонує наступні діагностичні набори для виявлення РНК/ДНК гепатитів.

Набір діагностичний «Biocore® HAV» для виявлення РНК вірусу гепатиту А
Набір діагностичний «Biocore® HВV» для виявлення ДНК вірусу гепатиту В
Набір діагностичний «Biocore® HCV» для виявлення РНК вірусів гепатиту С
Набір діагностичний «Biocore® HЕV» для виявлення РНК вірусу гепатиту Е